«Я втомилася триматися»: група психологічної підтримки для жінок у Центрі підтримки ВПО «Бахмутський район єднає. Київ»
У Центрі підтримки ВПО «Бахмутський район єднає. Київ» відбулася зворушлива, терапевтична зустріч у межах Всеукраїнської програми ментального здоров'я «Ти як?», створеної за ініціативою першої леді Олени Зеленської.
Вже п'ятий рік триває повномасштабна російська агресія, а для переселенців Світлодарської громади війна розпочалась ще у 2014 році. За цей час наші земляки пройшли багато важких випробувань. Авжеж відчувається втома — і фізична, і моральна. Попереду ще багато чого потрібно буде пережити, і кожен розуміє: потрібно триматися до кращих часів. А що робити, якщо вже просто не вистачає сил? Із цим надскладним питанням допогла розібратися гештальт-терапевтка Дарницького Центру життєстійкості Катерина Рудковська.
Про що говорили та чим ділилися:
• Втома від війни та тривог: Жінки щиро зізналися, як важко тривалий час жити в постійній напрузі, та вчилися екологічно випускати накопичені емоції.
• Життя з нуля: Обговорили болючі питання адаптації в Києві після вимушеного переїзду, тугу за рідним домом та страх перед невизначеністю майбутнього.
• Втрати та стосунки: Важливою частиною зустрічі став простір для проживання втрат, а також розмови про те, як зберегти теплі стосунки з близькими, коли внутрішній ресурс майже на нулі.
• Пошук сили: Кожна учасниця разом із психологом шукала власні індивідуальні «ключики» та інструменти для відновлення ментальних сил та психологічної стійкості.
Найважливіше, що дала ця група нашим жінкам — це відчуття безпеки та усвідомлення: «Я не одна».
Зустріч принесла неймовірно позитивні результати. Учасниці змогли відкрито поділитися своїми найглибшими переживаннями, вивільнити біль, який носили в собі, та отримати таку необхідну підтримку одна від одної. Спільні сльози та слова розуміння об'єднали присутніх, перетворивши групу на єдине надійне коло однодумців, де немає місця самотності.
Висловлюємо щиру вдячність пані Катерині за її високий професіоналізм, чуйне й дбайливе ставлення до кожної учасниці, а також за створення дивовижно дружньої, теплої та цілющої атмосфери.
Пам'ятаймо: тримаючись разом, ділячись теплом своїх сердець та підставляючи плече у важку хвилину, ми обов'язково знайдемо в собі сили пройти цей шлях. Разом ми вистоїмо, відновимося і дочекаємося наших найкращих, мирних часів!


