A A A K K K
для людей із порушенням зору
Світлодарська міська військова адміністрація Бахмутського району Донецької області
Донецька область, Бахмутський район

5 серпня 1937 року – початок Великого терору

Дата: 05.08.2022 09:53
Кількість переглядів: 46

1937-1938 роки увійшли в історію України як роки Великого терору. Тоді, по всій Україні і за її межами розпочалися масові репресії, які мали за мету знищити всіх реальних та уявних ворогів Сталіна.

5 серпня 1937 року за наказом НКВД СРСР № 00447 вступила в дію постанова Політбюро ЦК ВКП(б) від 2 липня 1937 року П51/94 «Про антирадянські елементи». Розпочалася наймасовіша за всю радянську епоху «чистка» суспільства від елементів, які не годилися для будівництва комунізму.

Сам механізм репресій було запущено набагато раніше, 26 вересня 1936 року, коли НКВД СРСР очолив Микола Єжов. Саме з його іменем пов’язують хвилю Великого терору, ініційовану Йосипом Сталіним. Фактично новий очільник прийшов до НКВД з готовим планом репресивних дій, насамперед проти діячів опозиційних Сталіну.

13 січня 1937 року ЦК ВКП(б) ухвалив постанову «Про незадовільне партійне керівництво Київського обкому КП(б)У та недоліки у роботі ЦК КП(б)У». Відповідно до цієї постанови почалася кампанія «чисток» серед комуністів в Україні.

Відповідно до вищезазначеного наказу НКВД № 00447 запроваджувалися ліміти (плани) на покарання громадян. Вироки за І-ю категорією означали розстріл, за ІІ-ю категорією – ув’язнення в таборах ГУЛАГ (рос: Главное управление лагерей) НКВД СРСР.

Якщо первинний ліміт для УРСР за І категорією становив 26150 осіб, то у січні 1938 року він був збільшений до 83122 осіб. Із проханням про додаткові ліміти в Москву неодноразово зверталися наркоми внутрішніх справ УРСР, і ці прохання задовольняли.

Для спрощення судової процедури та прискорення винесення вироків Політбюро ЦК КП(б)У розіслало по областях УРСР вказівку про створення позасудового репресивного органу – обласних «трійок».

Дія «трійок» поширювалася на всі категорії населення. Під репресії потрапили «куркулі», «кримінальники», «контрреволюціонери» різних відтінків, «повстанці», «церковники», «шпигуни», «троцькісти», «диверсанти», «шкідники», «буржуазні націоналісти» – тобто, й українська інтелігенція, яка, за визначенням Сталіна, «не заслуговувала довір’я».

Восени 1937 року в Україні з ініціативи Лазаря Кагановича на Донбасі була викрита «шкідницька» організація, внаслідок чого було заарештовано 140 керівних працівників Донецького басейну – директорів заводів.

За період Великого терору на території УРСР, за оцінками істориків, було засуджено 198 918 осіб, з яких близько двох третин – до розстрілу. Решту відправлено до в`язниць та таборів.

Чистки відбувалися на місцях – у різних регіонах України, а також у таборах і в`язницях. Докладніше про найкривавіші місця Великого терору можна дізнатися з виставки Українського інституту національної пам’яті.

Закінчити боротьбу із «ворожими елементами» планувалось за 4 місяці, однак репресії тривали понад 15 місяців і були офіційно припинені постановою Політбюро ЦК ВКП(б) 15 листопада 1938 року, хоча насправді вони продовжувались і надалі.

1937-1938 роки – це репресії, що охопили всі регіони й усі без винятку верстви суспільства, від найвищого керівництва країни до далеких від політики селян і робітників. Це колосальні фальсифікації звинувачень. Це безпрецедентна плановість терористичних «спецоперацій»: «чистки» не міг уникнути ніхто.

За 15 місяців кампанії за політичними звинуваченнями в СРСР було заарештовано більше 1,7 мільйона осіб. Разом із жертвами депортацій і засудженими так званими «соціально шкідливими елементами» кількість репресованих перевищила два мільйони.

За даними істориків, які у 1989 році отримали доступ до статистичної звітності ОГПУ-НКВД-МВД-МГБ з Центрального держархіву СРСР, протягом 1937-38 років з політичних міркувань в Радянському Союзі розстрільні вироки винесли 681692 людям, що склало 85% усіх офіційно страчених за «сталінський період» громадян «великой страны».

Ці цифри неможливо назвати остаточними, адже більшість архівів у цих справах було вивезено до рф, а коли президентом росії став колишній полковник КДБ володимир путін, процеси відновлення історичної пам’яті і відкриття правди про злочини ЧК-ГПУ-НКВД-МГБ-КДБ спочатку сповільнилися через бюрократичні та інші перепони, а потім згорнулися повністю. Дослідники цього періоду радянської доби в рф були засуджені за різними статтями, виїхали або припинили свою дослідницьку діяльність.

По суті російський путінський режим відродив не лише культ Сталіна, а й взяв на озброєння найкривавіші приклади його діяльності. Російська влада так само знищує активних, незручних для себе діячів у своїй країні, а й з 2014 року проводить «чистки» на тимчасово окупованих землях України й марно намагається придушити українську визвольну боротьбу.

Завантажити.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь