A A A K K K
для людей із порушенням зору
Світлодарська міська військова адміністрація Бахмутського району Донецької області
Донецька область, Бахмутський район

24 серпня – День Незалежності України

Дата: 24.08.2022 08:26
Кількість переглядів: 71


24 серпня Україна відзначає найбільше державне свято - День Незалежності. У 1991 році 346 народних депутатів Верховної Ради Української Радянської Соціалістичної Республіки прийняли постанову «Про проголошення незалежності України» та Акт проголошення незалежності України. Це стало початком нового етапу розвитку демократичної сучасної Української держави.

24 серпня 1991 року Україна відновила свою незалежність, саме так було прописано у першому варіанті Акту незалежності.

Український народ маючи тисячолітню історію державотворення вів боротьбу за свою свободу та незалежність. Проголошення незалежності - результат того, що українське державотворення не припинялося в ХХ столітті, з часу прийняття IV Універсалу Української Центральної Ради.

Усі спроби тоталітарного режиму СРСР поневолити український дух та прагнення мати власну, дійсно суверенну державу, самим визначати свою долю не мали успіху.

Із відновленням незалежності боротьба за державність не припинилася.

Влада російської федерації не полишала спроб «не відпускати» від себе Україну, зазіхала на її території та усіляко намагалась обмежити прагнення нашої країни до самостійності.

Понад два десятиліття, що передували широкомасштабному вторгненню в Україну, росія організовувала та втілювала різні провокації, вела економічні та інформаційні війни. Протиріччя між країнами через Крим розпочалися в 1992 році. Тоді рф усіляко перешкоджала остаточному переходу Чорноморського флоту під контроль України. Звинувативши Україну в присвоєнні флоту, рф розпочала процес відокремлення Криму від нашої держави, вдаючись, зокрема, до провокацій та антиукраїнських інформаційних кампаній. Лише після того, як в 1994 році Україна ввела в Крим підрозділи Національної гвардії та прикордонні війська, ситуація стабілізувалася.

Великоросійський реваншизм почав агресивно самостверджуватися в 2000 році з приходом на посаду президента рф владіміра путіна. Саме він назвав розпад СРСР найбільшою катастрофою XX століття.

Восени 2003 року росія розпочала будівництво греблі до українського острова Тузла в Керченській протоці. Це була спроба зазіхання на українську територію. Україна зробила все можливе, аби захистити свою територіальну цілісність. Тоді до війни не дійшло: після телефонної розмови Леоніда Кучми із владіміром путіним будівництво було зупинено. Але це стало «репетицією» до захоплення Криму в 2014 році.

Новий виток ескалації російсько-українських відносин почався після виборів Президента України 2004 року, які завершились масовими протестами, що увійшли в історію під назвою Помаранчева революція. Кремль тоді зробив спробу розколоти Україну через так званий Всеукраїнський з'їзд депутатів Верховної ради АР Крим, місцевих рад усіх рівнів у Сєвєродонецьку (Луганська область). Однак СБУ запобігла поглибленню сепаратистських процесів.

Тоді розпочався економічний тиск на нашу державу, передусім шантаж припиненням постачання газу. Під повний або частковий контроль російського капіталу потрапили галузі зв’язку та телекомунікації, частина банківського сектору тощо. Одночасно розгорталася й інформаційна війна, спрямована на поглиблення розколу в українському суспільстві та посилення недовіри до демократичної влади.

Російська експансія активізувалися в 2010 році після приходу до влади Віктора Януковича. 21 квітня 2010 року він і тодішній президент рф Дмітрій Мєдвєдєв підписали так звані Харківські угоди, якими продовжили термін перебування російського флоту в Україні. Це мало стати стартом спецоперації зі встановлення повного контролю над Україною. Спецслужби рф активізували агентурні мережі в Україні. На українську аудиторію транслювалися міфи про єдність народів і про переваги приєднання України до росії.

Нині очільник росії активно експлуатує основні міфологеми часів холодної війни. Агресивне протистояння із Заходом подається як відновлення геополітичної величі росії. Стрижнем путінської моделі є культ лідера і його монополія на владу. Це забезпечується численними силовими органами та репресивно-каральним апаратом, ручними засобами масової (дез)інформації. Вони разом із войовничою пропагандою сприяли встановленню повного контролю над політичним життям у росії, виборчими процесами, економікою, обмеженню прав регіонів і народів, прав громадян на свободу думки та мирні протести.

Канали поширення пропаганди не обмежуються ЗМІ. Підключили також кінематограф, шоу-бізнес, книговидання - практично весь культурний простір працює на демонстрацію російсько-української спільності або вторинності України. Всі «рупори» пропагують «обраність» росіян, їх унікальність як «старших братів» у рамках ідеологічної концепції «руского міра». Саме вона легітимізувала право росіян втручатися у справи сусідніх держав, зокрема України, через буцімто «нерозривну єдність» з Москвою, спільну історію, російську мову, культуру та православну віру.

Тоталітарний режим рф розгортає свій імперський проєкт. Його мета - поглинання України, наших матеріальних та людських ресурсів. Крім того, путіним керує страх перед європейською Україною. Переваги та успіхи демократії в Україні стануть антитезою путінській росії, покажуть громадянам росії безвихідь, в яку їх загнав державний олігархат. Євроатлантичний вибір України, її курс на європейську інтеграцію є викликом особисто для путіна, оскільки може розвіяти вибудований ним образ успішного президента росії.

Тоталітарному режиму Московії вкрай потрібна українська історія. Спадщина середньовічної Русі, центром якої був Київ, і землі сучасної України є вагомими елементами російського імперського міфу. Саме тому путін прагне забрати в українців право на власне минуле і власну ідентичність.

Незалежність України - запорука вільного розвитку держав і народів Європи і головна перешкода для російського імперіалізму, який намагається політично, економічно та духовно поглинути Україну. Нині в умовах агресії з боку росії ми продовжуємо боротьбу за власну свободу та незалежність.

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь