300 років з дня народження Григорія Сковороди
3 грудня 2022 року виповнюється 300 років з дня народження Григорія Сковороди – першого українського філософа, просвітителя-гуманіста, поета, педагога. Сковорода входить, за версією Юнеско, до п’яти мудреців світу – разом із Сократом, Конфуцієм, Спінозою і Махатмою Ганді. Їх усіх об’єднує принцип: «жив, як учив».
Григорій Сковорода належить до числа 100 великих українців та є одним із 100 символів України. Цей рік заповідався бути роком Григорія Сковороди і відзначатися на державному рівні.
Григорій Сковорода – це втілення духу і мудрості України, його можна назвати нашим Першорозумом, учителем істиного духовного життя. Григорій Сковорода написав 17 філософських творів, 7 перекладів, але за життя він не видав жодної книги. Натомість читачі його шукали самі, масово читали та цитували, переписували рукописи та пропагували їх. Про нього у творах згадував сам Тарас Шевченко: “Кругом листочки обведу та й списую Сковороду”. Найвідоміші його твори «Сад божественних пісень», «Жінка Лотова», «Байки Харківські». Свого часу І. Франко назвав Г.Сковороду “національним філософом”, оскільки він дав вираження глибоким і суттєвим духовним цінностям нації.
Видатний український філософ-містик, богослов, поет та педагог був чи не найцікавішою постаттю історії українського духу. Серед загальної атмосфери кволого духу української нації XVIII століття яскравим зблиском стало життя будителя нації, яка показала найкращі якості нашого народу: незламність духу, волелюбство, мудрість, подвижництво. Геній народу, втілений у постать мандрівного філософа-вчителя, пробуджував колективний розум і запалював його до прагнення й утвердження існування в дусі.
Згадаймо слова Великого Українця:
- «Я не покину Батьківщини. Мені моя сопілка і вівця дорожчі царського вінця»
- «Не вчіть яблуню родити яблука, краще відженіть од неї свиней…»
- «Бери вершину і матимеш середину»
- «Коли не можу нічим любій Вітчизні прислужитися, в кожному разі з усієї сили намагатимуся нікому ні в чому не шкодити тощо»
- «Вправи через помилки ведуть нас до витонченості письма» «Хто думає про науку, той любить її, а хто її любить, той ніколи не перестає вчитись…»
- «Треба всіляко розвивати у молоді бажання вчитися, ініціативу, самостійність, наполегливість в опануванні знань»
- «Не той дурний, хто не знає (ще такий, котрий усе знає, не народився), але той, хто знати не хоче»
- «Не розум із книг, а книги із розуму народилися»
Його слова досі актуальні і можуть бути корисними нам кожен день.
