13 червня 2014 року - звільнення Маріуполя від російської окупації
Навесні 2014 року Маріуполь, як і низка міст Донеччини, був окупований проросійськими силами. 13 квітня бойовики захопили адміністративні будівлі, перекрили кілька вулиць у центрі.
9 травня колона 72-ї бригади зруйнувала барикади, які терористи поставили в місті, й увійшла до Маріуполя. Проте озброєні проросійські бойовики вчинили опір. Тоді, щоб уникнути ескалації конфлікту та не допустити великої кількості жертв серед місцевого населення, було ухвалено рішення про тимчасове виведення бійців Національної гвардії з міста.
13 червня 2014 року на світанку українські силовики почали успішну операцію зі звільнення Маріуполя, в якій брали участь спецпідрозділ МВС «Азов», підрозділи Національної гвардії України, дві роти батальйону «Дніпро-1» та бійці 79-ї аеромобільної бригади.
Штурм розпочався близько 5-ї години ранку. Метою було взяття відділення банку на вулиці Грецькій, де бойовики влаштували свій штаб.
В цілому просування наших військ здійснювалося досить стрімко. Бій тривав декілька годин. Під час штурму було ліквідовано ключові опорні точки ворога, знищено техніку, відновлено контроль над усіма захопленими спорудами, зокрема будівлею міської ради, «укріпрайоном» на вулиці Грецькій.
За підсумком спецоперації було ліквідовано кілька терористів та кілька десятків злочинців затримано. Увечері, 13 червня, над Маріуполем замайорів синьо-жовтий прапор.
Ніхто з цивільних мешканців Маріуполя під час проведення операції серйозно не постраждав.
Після звільнення Маріуполя бійці «Азову» провели «Широкинську операцію». Завдяки цьому вдалося відсунути лінію фронту від мирного українського міста та убезпечити мешканців Маріуполя від постійних обстрілів російських найманців. На жаль, це не вберегло місто від трагедії 24 січня 2015 року, коли внаслідок обстрілу «градами» житлового мікрорайону «Східний» загинуло 30 людей і понад сто були поранені. Серед загиблих і поранених були діти.
Втім, відтоді Маріуполь активно розбудовувався. Це був справжній європейський центр Приазов’я з сумішшю різноманітних історико-культурних пам’яток і промислових гігантів.
У 2022 році Маріуполь стикнувся з куди більшим тиском з боку держави-агресора у вигляді масованих обстрілів і невибіркових бомбардувань, примусових депортацій та фільтраційних таборів, гуманітарної кризи. Місто стало одночасно символом відчайдушного опору та неймовірного героїзму його оборонців і людської трагедії невимовного масштабу внаслідок російських воєнних злочинів. Понад два місяці, намагаючись встановити повний контроль над Маріуполем, російська армія стирала його зі земної поверхні, завдаючи ударів з систем залпового вогню та крилатими ракетами, цілячи у житлові квартали, промислові об’єкти та цивільну інфраструктуру. У місті були знищені всі комунікації та, за попередніми оцінками, 90% інфраструктури.
Серед воєнних злочинів російських військових щодо цивільних жителів Маріуполя – авіаційні, танкові, артилерійські і ракетні удари по житлових кварталах, пологових будинках і лікарнях; перешкоджання спробам мирних жителів покинути місто та намаганням української влади доставити маріупольцям гуманітарні вантажі. Точна кількість жертв серед містян, мабуть, ніколи не буде названа з огляду на те, що у квітні окупанти почали спалювати тіла загиблих у мобільних крематоріях…
Указом Президента України від 06 березня 2022 року №111/2022, з метою відзначення подвигу, масового героїзму та стійкості громадян, виявлених у захисті своїх міст під час відсічі збройної агресії рф, місту Маріуполь було присвоєно почесну відзнаку «Місто-герой України».
Свою дев’яту річницю Маріуполь зустрічає в російській окупації. Але сьогодні, як і в 2014-му, Збройні сили України борються за нього. Віримо, що зовсім скоро в Маріуполь повернуться синьо-жовті прапори.
