Міфи про вступ до ЄС
Навколо вступу України до ЄС вирує безліч міфів та дезінформації. Розвінчуємо основні фейки та маніпуляції навколо нашого руху до членства в Європейському Союзі.
Міф: Війна заважає вступу України в ЄС.
Правда: Це не так. Процес вступу України до ЄС розпочався в надзвичайно трагічних для України обставинах повномасштабного вторгнення рф в Україну – країна подала заявку на вступ до ЄС на п’ятий день вторгнення, 28 лютого 2022 року. За два роки повномасштабної війни Україна подолала два ключових етапи на шляху до вступу в ЄС, які інші країни-кандидати проходили роками. Це отримання статусу кандидата на вступ в ЄС і початок переговорів про вступ.
Крім того, підготовка до переговорів – етап офіційного скринінгу Єврокомісії українського законодавства на відповідність праву ЄС – вже розпочався раніше, ніж це відбувалось у інших кандидатів. Як правило, спочатку відбувалась фактичне відкриття переговорів на Першій Міжурядовій конференції, а потім Європейська Комісія розпочинала скринінг. У випадку України, скринінг розпочато у січні 2024 року, ще до фактичного відкриття переговорів – переговори розпочались Першою Міжурядовою конференцією 25 червня 2024 року.
Міф: Вступ для попередніх країн ЄС був значно легшим, аніж зараз для України. Це тому, що ЄС не хоче бачити Україну членом ЄС.
Правда: По-перше, для всіх країн постсоціалістичного табору це було викликом через історичний шлях і всі трансформаційні процеси, які кожна країна проходила по-своєму.
По-друге, крайнім членом ЄС стала Хорватія у 2013 році, тобто 11 років тому і у зовсім іншому геополітичному та геоекономічному контексті – до окупації Криму і частини Донбасу і подальшого повномасштабного вторгнення рф в Україну.
По-третє, сам ЄС ще у 2020 році, за 2 роки до повномасштабного вторгнення рф в Україну, затвердив нову методологію розширення.
По-четверте, з кожною новою хвилею розширення право ЄС розвивається. Відповідно, кожному наступному кандидатові треба ухвалити більшу кількість актів права ЄС, аніж попередникам. Умови вступу для всіх країн-кандидатів однакові в кожний момент часу і завжди залежать від двох факторів – індивідуального прогресу кожної країни і готовності ЄС прийняти нову державу-члена.
Міф: Вступ України до ЄС залежить від прогресу інших країн-кандидатів на вступ.
Правда: Шлях і темп кожного кандидата на вступ до ЄС індивідуальний і заснований на власному прогресі і здобутках.
Про це також чітко зазначено у переговорній рамці, яку ЄС підготував для України: переговори ґрунтуватимуться на власних здобутках України, а їхній темп залежатиме від прогресу України у виконанні вимог, необхідних для набуття членства.
Більше того, після повномасштабного вторгнення рф саме Україна вивіла всю політику розширення Союзу з “глухого кута” і надала їй якісно нового імпульсу.
Міф: Вступ України до ЄС блокуватимуть сусіди – країни ЄС: Польща, Угорщина, Словаччина.
Правда: Вже ухвалені рішення Європейським Союзом надати України статус кандидата, а потім відкрити переговори про членство, показують, що це не так.
Тим не менш, дуже важливим є постійна підтримка добросусідських відносин з усіма сусідами-державами ЄС і з Молдовою як країною-кандидатом на членство. Узгодження економічних інтересів, знаходження свого місця у Внутрішньому ринку ЄС під час процесу вступу в ЄС є одним із викликів, який додали всі країни-кандидати тоді і члени ЄС зараз. Україна продемонструвала повну відкритість та готовність до конструктивного діалогу з сусідами під час виконання 7-ми рекомендацій Єврокомісії для відкриття перемовин про членство. Успішні результати такої співпраці для розв’язання чутливих питань дозволили розпочати перемовини в червні 2024 року.
Міф: Зі вступом в ЄС Україна втратить частину суверенітету.
Правда: Це не так. Проте, ми впевнені, що саме це твердження стане ядром російської пропаганди, яка намагатиметься розповсюджувати його через начебто українські канали і голоси.
Але що саме криється під цим?
Внутрішня політика:
До вступу в ЄС Україна має привести своє законодавство у відповідність до права ЄС і ефективно його виконувати у всіх секторах. Варто зазначити, що у багатьох сферах політики і норми права ЄС є передовими в світі. Відтак для України це означає лише одне – модернізацію держави, економіки та відносин у суспільстві на основі європейських цінностей – однакових і для ЄС, і для України. Це повага до гідності людини, свободи, демократії, рівності, верховенства права, прав людини та прав осіб, які належать до меншин.
Після вступу в ЄС Україна на рівних з усіма іншими державами-членами ЄС братиме участь у розробці і ухваленні всіх нових політик і норм права ЄС.
Забігаючи наперед, зазначимо, що є лише 5 сфер, правила в яких вироблятимуться виключно на рівні всіх країн-членів ЄС і є обов’язковими до виконання всіма державами-членами.
Це сфери, важливі для стабільності Внутрішнього ринку ЄС:
- митний союз,
- правила конкуренції,
- монетарна політика,
- збереження морських біологічних ресурсів у межах спільної політики у сфері рибальства,
- спільна торговельна політика.
У всіх інших сферах діятимуть правила, які розробляються як на рівні ЄС, так і на національному рівні у різних пропорціях.
Зовнішня політика:
Готуючись до вступу в ЄС, кожна країна-кандидат має поступово узгодити всю свою зовнішню політику із зовнішньою політикою ЄС щодо третіх країн та позицій у міжнародних організаціях, а також із Спільною безпековою та оборонною політикою ЄС.
Зазначимо, що у випадку України зовнішня політика на 90% вже узгоджена з ЄС. Понад те, Україна вже сьогодні фактично є учасником вироблення спільної зовнішньої політики ЄС у відповідь на російську агресію. Україна та ЄС мають спільні цілі – відновлення миру у Європі та притягнення росії до відповідальності за злочини.
Безпосередньо перед вступом країна-кандидат припиняє всі чинні двосторонні угоди з ЄС та всі інші міжнародні договори, які не сумісні з членством в ЄС. Надалі Україна вироблятиме всю зовнішню політику спільно і на рівні з усіма державами-членами ЄС.
