15 травня - День вишиванки
У світі Всесвітній день вишиванки традиційно відзначають у третій четвер травня, цього року свято припадає на 15 травня.
Для України — це неофіційне, але дуже важливе свято.
Зародилось це, практично народне свято, на факультеті історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича у 2006 році, коли студентка Леся Воронюк побачила на великій перерві між парами свого друга Ігоря Житарюка у вишиванці та запропонувала йому та друзям обрати день, щоб всім разом одягнутися у вишиті сорочки.
Так, завдяки студентству, День вишиванки розростався Україною кожного наступного року.
У 2010 році, завдяки українській діаспорі, свято набуло статусу Всесвітнього.
Цього року організатори свята присвячують його окупованій рф українській культурній спадщині.
Вишиванка – це культурний код народу, закладений в українцях з самого народження. Він відображає нашу національну приналежність, неповторну ідентичність та самобутність.
Точний період появи українських вишиванок встановити не можна, але відомо, що зачатки цього ремесла існували за кілька тисячоліть до нашої ери. Археологи знаходили залишки стародавнього посуду з візерунками, схожими на вишиванку.
Мистецтво вишиванки стрімко розвивалося в Київській Русі. У ті часи вишиті сорочки були дуже дорогими і доступними лише для багатіїв. Існували спеціальні школи вишивальниць при школах і монастирях, які здебільшого працювали на замовлення знатних осіб.
З 17 століття мистецтво вишиванки почало поширюватися в народі. Вишивати вміла кожна українка. Дівчата вишивали рушники на своє майбутнє весілля і демонстрували родичам нареченого.
Поступово вишиванки стали доступнішими і все частіше використовувалися в побуті. З'явилися не тільки жіночі, а й чоловічі вишиті сорочки. З українських класиків вишиванки полюбляв Іван Франко, поєднуючи їх із піджаками та жупанами.
Кожен регіон України має свої унікальні особливості орнаментів. Різні поєднання кольорів, різні сюжети вишивки, різні техніки. Вишивка Донеччини теж має свої унікальні риси.
У вишивці Донеччини переважають теплі кольори, найбільш поширеним є червоний, який поєднують із чорними елементами.
Донецькі майстрині використовують майже усі відомі національні техніки вишивки, окрім низинки, яка більше притаманна західним областям. Щодо оздоблення донецької вишиванки, то наносяться тут візерунки здебільшого на рукави та комір, зрідка – на поділ.
Одними з найпоширеніших символів-оберегів на таких вишиванках є: сонце - символ життя, світла і тепла, вовк або ведмідь, що символізують мужність і відвагу, а також геометричні візерунки - такі як ромби, трикутники або хрестики. Вони мають захисне значення та відображають гармонію та рівновагу у житті власника вишиванки. Жіночі ж вишиванки з Донеччини вражають своєю красою та витонченістю як за рахунок вишуканих орнаментів (геометричні та рослинні мотиви), так і через використання яскравих та насичених кольорів, наприклад, червоного, чорного, синього, зеленого та жовтого. Серед символів, що вишиваються на сорочках у Донецькій області, переважають сонце, віночок, грона винограду та інші рослинні мотиви.
Особливо важливою є роль Дня вишиванки у часи війни. Сьогодні, коли Україна бореться за свою незалежність і свободу, збереження національної ідентичності та культурних традицій набуває особливого значення. Вишиванка стає символом нашої незламності, єдності та віри у перемогу. Одягнувши вишиванку, ми не лише демонструємо свою любов до Батьківщини, а й підтримуємо моральний дух один одного, нагадуємо про те, що разом ми – непереможні.
Українські традиції – одні з найкрасивіших у світі. І в наших з вами силах поширити їх, розповісти про них всьому. Одягайте свої вишиванки та нехай весь світ побачить, як прекрасна наша Україна і її символи!
