24 травня - День слов’янської писемності і культури
Щорічно 24 травня в Україні та інших слов'янських країнах відзначають День слов'янської писемності і культури, встановлений на честь творців слов'янської писемності святих Кирила і Мефодія.
Це свято встановлено Указом Президента України від 17 вересня 2004 року № 1096/2004 і відзначається на державному рівні.
День слов’янської писемності і культури відзначають також у багатьох інших країнах, зокрема в Болгарії, Сербії, Македонії, Чехії, Чорногорії.
У 9 столітті чернець Кирило створив слов'янську абетку на основі грецької, яку, щоб передати фонетичні особливості слов'янської звукової системи, суттєво змінив, доповнивши новими буквами, запозиченими з глаголиці.
Цей алфавіт поширився у східних і південних слов’ян, отримавши на честь засновника назву «кирилиця».
Одночасно зі створенням абетки Кирило і Мефодій працювали над перекладом зі старогрецької мови на старослов’янську Євангелія та Псалтиря. Загалом вони переклали значну кількість книг, що стало передумовою започаткування слов'янських літературних мов і книжкової справи.
Найдавнішою точно датованою кириличною книгою є давньоруське Остромирове Євангеліє (1057).
На основі кирилиці створені абетки слов’янських мов: української, білоруської, болгарської, македонської, сербської, російської, чорногорської.
Україна є невід’ємною частиною європейської родини, бо має одні витоки зі східно- та південноєвропейськими державами, спільну історію, писемність, культуру.
Важливо берегти свою мову та культуру, аби вона не зникла та не розчинилась серед інших.
Мова – це ще одна наша зброя у протистоянні ворогу.
