1 квітня 1917 року – Свято Свободи
1 квітня 1917 року в Києві відбулося Свято Свободи на підтримку Української революції, яке до Помаранчевої революції 2004 року вважалося найбільшою маніфестацією в історії України.
За ініціативою Центральної Ради на Софійському майдані зібрався 100-тисячний мітинг патріотичних сил, який засвідчив устремління українців до національного самовизначення та підтримав територіальну автономію України.
Тогочасні репортери писали: «Попереду йдуть представники Центральної Української Ради, Українського Військового Комітету та комісар при Київському Виконавчім Комітеті п. Обручів. За ними військо, за військом громадянство, знову військо, знову громадянство, – військо, громадянство, без ліку, без краю…».
14 військових оркестрів і 7 хорів то грають, то співають «Ще не вмерла Україна», «Заповіт», навіть «Марсельєзу». Пройшли Бібіковським бульваром до Хрещатика, привітали Міську думу, а потім по Трьохсвятительській вийшли до пам’ятника Богдану Хмельницькому, на площу перед Софійським собором. Залунали дзвони.
Українська маніфестація стала кульмінаційним моментом відродження національно-визвольного руху. Вона досягла своєї мети, виявивши масовий характер руху.
«Радісно розходились люде – яких було на святі біля 100 тисяч (бо одного війська тисяч 30) – та гомоніли, що скоро за Вільну Україну до бою вже мілійони побірників стануть».
Михайло Грушевський назвав день проведення маніфестації найяснішим, найрадіснішим днем свого і українського життя. У своїх спогадах він писав: «Мета маніфестації була осягнена: вона виявила наглядно й імпозантно, що українство — це не фікція в головах гуртка романтиків чи маніяків-інтелігентів, а жива сила, яка має силу над масами, їх рушає й підіймає».
Маніфестація мала значний успіх, виявила високий потенціал українського національно-визвольного руху, на який змусила звернути увагу і російську революційну демократію. Через два дні після неї Міська дума включила до складу депутатів Михайла Грушевського та Івана Стешенка.
Свято Свободи стало важливою подією тогочасного українського життя і продемонструвало небайдужість суспільства до політичних процесів, що розпочалися в Україні, відіграло колосальну роль в усвідомленні українцями власних сил.
